Вікторина до Всесвітнього дня поезії

Чи можете ви впізнати вірші українских класиків з перших рядків?

І якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Які рядки належать авторству Лесі Українки?

І скаже світ: — Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов — на грані маячні і віра — у наївності на грані.
Я не лукавила з тобою,
Клянуся правдою святою!
Я чесно думала й робила.
Та доля нас лиха слідила.
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
В первонароджену хвилину чистоти
З тобою обмінялись ми серцями –
Моє майбутнє в грудях носиш ти,
А твої муки я повив піснями.

Який із запропонованих рядків належить авторству Сергія Жадана?

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Не любити тебе — не можна.
Володіти тобою — жаль.
І хвилина діяння кожна
Випромінює нам печаль.
Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.
Скажіть їй хай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,
хай поверне мої рукописи, моє срібло й моє пальне,
до речі, спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.
Поменшало печалей і любові,
побільшало обставин і пригод...
І манівці й дороги — випадкові,
заплутані, мов генетичний код,

Нехай божеволіють ті що бояться
шаліють дуріють звихаються – хай
ми ж маємо все що потрібно для щастя
і скатерку чисту і свіжий чай

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана —

Ну як мені за нею не піти?

Пливе корабель мій тримається курсу –
під воду іде потихеньку..
а ти прилітай як тебе попустить –
у мене тут є печеньки...